Про мене

Про мене
Режисер, поет та сценарист.

Віталія - так мене звуть близькі та друзі.
19 липня 1990 року я вперше побачила світ. Тоді, в родильному відділенні Коломийської лікарні, я і не здогадувалася, що через роки стану автором повістей, дорослих-дитячих оповідань, поезій українською та російською мовами, Лауреатом конкурсу сценаріїв «Короткі зустрічі» імені Кіри Муратової започаткований Міністерством культури України та Одеською кіностудією, що подарує мені шанс заявити про себе у великому маленькому кіно.

Віталія Бабущак

Школа закінчилась, а далі, всупереч волі батьків, вступ до Прикарпатського Національного університету на театральний факультет. Гастролі усією Україною з виставами «Повертай до свого звідтіля» та «Закон» наситили акторський голод, тож наступною сходинкою стала театральна режисура.

Вулиці затишного Івано-Франківська змінились на широкі бульвари Одеси. Я стаю співзасновником документального театру «Алоха» де, з талановитою трупою акторів, втілюю найнесподіваніші творчі задуми. Разом з тим, вступаю до київського університету ім. Карпенка-Карого, де вивчаю кінознавство і намагаюсь втамувати спрагу до кіномистецтва.

Мистецтво складати слова в образи, що народжують яскраві історії, втягує і не відпускає, наче трясовина. Ліками стає навчання в New York Film Aсеdemy (USA), де освоюю професію сценариста. Безцінний досвід співпраці з Стівеном Ленгфордом, командою Warner Bros. та NYFA.
В 2021 році виходить наступна збірка поезії «За воротами раю», а паралельно працюю над сценаріями

Мої книги - це історії з нашого дитинства. Забуті, вигадані, справжні. Історії, що формують нашу особистість. Історії, в котрих є біль і сміх, надія, сила і слабкість. Історії, з яких ми виростаємо, як малюк із перших повзунків, щоб незабаром одягнути парадний костюм.


Поезія

Поезія
Темні, сірі, довгі і страшні
Вулиці ковтали весь наш біль,
Не горіли вуличні вогні,
Не летіла на ліхтарик міль.
Вітер різав щоки і вуста,
Привокзальні площі в темноті,
А від мене метрів десь до ста
Він стояв, як й я на самоті.
І темне місто стало золотим,
Холодний вітер пестив і лелів,
Тепло розбіглось між моїх клітин
Забилось серце сотнею вузлів…

Згорали в небі тисячі зірок
Забути б, що в кишені є квиток
Залишитися б тут, ніде не йти
В одне з’єднати наші два світи…
А ти стоїш, як я на самоті,
Ти світла промінь у безмежній темноті…
А боюсь сказати й підійти,
Що нині світом став для мене ти…




Прощай від нині дорогий,
Тепер ми будим кожен сам на сам.
Ні, не кажи, не вороги,
Але окремо буде краще нам.

-Я наче п’яний, голова
Йде кругом, кругом цілий світ.
І наче пулею слова
Так боляче стріляють у живіт.
Страшні, як смерть, що на гробах
Стоїть з косою й косить всіх під ряд…
Твої слова пісок в зубах,
Твоя любов, лиш череда зі зрад.
І іншого сьогодні в ніч
Любитимеш, точнісько як мене…
Та тільки серце не каліч,
Ти іншому, воно у всіх одне.


Публікації

Публікації

Крамниця

Крамниця
За воротами раю
Збірка поезій
Автор - Віталія Бабущак
Видавництво - Журнал "Радуга"
Мова - Українська
Рік видання - 2021
Кількість сторінок - 120

Підпишись!
Віталія у Instagram

Контакти

Контакти
Ващі питання та пропозиції ви можете надіслати електронною поштою, скориставшись формою